Як правильно приготувати розчин для штукатурки?

Штукатурний розчин називають основою для оздоблення стін, стель з метою створення ідеальної основи з гладкою поверхнею. Така основа буде підготовлена для майбутнього декоративного оздоблення: фарбування, шпалери. Для правильного приготування слід обов’язково враховувати пропорції для штукатурки, щоб отримати суміш бажаної консистенції.

Чому важливо правильно готувати розчин для штукатурки

Правильне приготування суміші для штукатурки стін відіграє вирішальну роль для довговічності оздоблювальних робіт. Недотримання пропорцій стає причиною утворення тріщин, відшарування матеріалів, інших негативних наслідків.

Основні причини, чому важливо правильно готувати розчин:

• Забезпечення міцності штукатурки.
• Зручність нанесення на поверхню, рівномірний розподіл складу.
• Економія матеріалів, оптимальна витрата розчину.
• Гарантія рівної, гладкої поверхні, що особливо важливо для нанесення фінішних покриттів.

Тому слід приділити увагу якості матеріалів, обираючи, яку купити штукатурку, а після дотримуватися всіх рекомендацій виробника щодо правильного рецепта приготування.

Основні види штукатурних розчинів

З метою створити розчин для штукатурки своїми руками потрібно ознайомитися з запропонованим асортиментом. Розчини класифікуються з урахуванням компонентів, експлуатаційних характеристик, майбутніх умов використання.

Сьогодні відомо чотири основні види:

1. Вапняні.
2. Цементні, цементно-вапняні.
3. Складні.
4. Гіпсові.

Щоб не помилитися в процесі покупки, слід розглянути більш детально кожен із запропонованих видів.

Вапняні штукатурки

За основу в процесі приготування суміші застосовують вапно, пісок і воду в оптимальних пропорціях. Важливими перевагами називають високі паропроникні властивості, екологічний склад. Тому готовий розчин можна використовувати в різних будівлях, на фасадах. Усі інгредієнти безпечні для здоров’я людини та навколишнього середовища.

Цементні та цементно-вапняні суміші

До складу цементного розчину для штукатурки входять такі інгредієнти: річковий пісок, портландцемент, наповнювачі, вода. У більшості випадків готову суміш використовують для стін, поверхня яких отримала серйозні пошкодження, а також схильна до подальших руйнувань (зони біля віконних і дверних рам, поруч із сходами).

До складу цементно-вапняної штукатурки входить якісний цемент, гашене вапно, пісок. Порівняно з попереднім видом така суміш легше наноситься, рівномірно розподіляється на поверхні завдяки покращеним адгезійним характеристикам. Але за ступенем міцності вона трохи поступається цементним розчинам.

Складний розчин для штукатурки

В основі такої суміші застосовують одразу кілька в’яжучих речовин – гіпс/глина, цемент, вапно в різних пропорціях і комбінаціях. Приготована штукатурка наділена високим ступенем пластичності, міцності.

Гіпсові штукатурки

Не менш популярною називають гіпсову штукатурку, у складі якої застосовують гіпсові в’яжучі речовини (наприклад, будівельний гіпс), модифікуючі добавки та мінеральні наповнювачі. За процес тужавіння, затвердіння суміші відповідає в’яжуча речовина, робочі властивості суміші регулюють наповнювачі, а добавки відповідають за пластичність, вологоутримання.

Класифікація і марки штукатурних розчинів

Коли потрібно приготувати штукатурний розчин своїми руками, слід приділити увагу складу, ступеню міцності й призначенню. Виходячи з цих параметрів, відбувається класифікація всіх сумішей, маркування.

Склад розчину для штукатурки стін

Для оздоблення стін усередині приміщень готують суміш на основі води, наповнювачів і в’яжучої речовини. Як останню рекомендується використовувати вапно, гіпс, цемент або глину. Як наповнювач часто застосовують пісок. Щоб покращити властивості суміші, можна додати пластифікатори, скловолокно, спеціальні добавки для швидкого затвердіння.

Вибір певної марки залежить від конкретного приміщення:

• для вологих приміщень, зовнішніх стін обирають цементно-піщані (ЦПС);
• для сухих стін – вапняно-піщані, гіпсові;
• для житлових приміщень – цементно-вапняні, гіпсові.

Фіброволокно додають, щоб уникнути тріщин на стінах, а пластифікатори – для зручності укладання складу.

Склад розчину для зовнішньої штукатурки

Для зовнішнього оздоблення необхідно обирати суміші, стійкі до негативного впливу зовнішніх факторів. Тому до складу входять цемент і пісок, вода, а для пластичності часто додають вапно. Причому свіжоприготовлений розчин рекомендується використовувати протягом 2-3 годин, після чого він втрачає колишні робочі властивості.

Для проведення зовнішніх робіт часто застосовують два основні види складів:

1. Класичний – ЦПС, який стійкий до підвищеної вологості, низьких температур.
2. Поліпшений – цементно-вапняний, який не схильний до утворення тріщин у процесі висихання.

Оптимальна товщина одного шару становить 10-15 мм, а максимальна досягає до 20 мм.

Склад розчину для «шуби»

Для створення «шуби» потрібно використовувати цемент, пісок і воду. З метою експериментів і отримання різної текстури «шуби» можна обирати пісок різних фракцій, додавати кольорові пігменти для отримання бажаного відтінку. Приготована суміш повинна мати консистенцію густої сметани.

Залежно від поставлених цілей можна застосовувати:

• ЦПС – класичне рішення для зовнішніх робіт;
• цементно-вапняний – для «м’якої шуби».

Останній часто застосовують у спекотну погоду – швидко лягає на поверхню, менш схильний до розтріскування.

Склад для штукатурки печі та саманових стін

У цьому випадку рекомендується скористатися розчинами з глини або сумішшю глини й вапна. Причому в складі обов’язково повинні бути армуючі компоненти: азбест, солома, лляна пакля. У продажу можна зустріти вже готові пічні розчини з глини, шамоту, інших популярних вогнетривких матеріалів, які гарантують міцність і термостійкість.

Особливості складів:

• для штукатурки печі застосовують глиняно-піщаний або глиняно-вапняний розчин;
• для штукатурки саманових стін застосовують глиняний, глиняно-вапняний або глиняно-піщаний з різними добавками.

Причому перший шар рекомендується нанести з натиском (метод оббризку), а другий – вирівнювальний.

Пропорції штукатурного розчину: від теорії до практики

Заміс розчину для штукатурки власними руками передбачає обов’язкове дотримання пропорцій, що гарантує отримання якісного складу, ідеальної консистенції.

Пропорції цементної штукатурки

Правильне приготування цементного розчину для штукатурки гарантує досягнення високих результатів. Дотримуємося стандартних пропорцій:

Тип штукатурки	Склад	Пропорції	Особливості
Цементна	Портландцемент + очищений пісок + вода	1:3:1	Співвідношення інгредієнтів може змінюватися з урахуванням бажаної пластичності готової суміші. Для підвищення міцнісних властивостей можна додати трохи скловолокна.

Пропорції цементно-вапняної штукатурки

Стандартний рецепт створення розчину передбачає дотримання популярної рецептури:

Тип штукатурки	Склад	Пропорції	Особливості
Цементно-вапняна	Портландцемент + просіяний річковий пісок + гашене вапно	1:6:1	Усі компоненти потрібно помістити у підготовлену ємність достатніх розмірів і перемішати до отримання однорідної консистенції. Наступний крок – додаємо воду: 1 л води на 10 кг сухих компонентів.

Пропорції піщано-цементної штукатурки

Правильні пропорції цементно-піщаної штукатурки:

Тип штукатурки	Склад	Пропорції	Особливості
Піщано-цементна	Цемент певної марки + пісок	1:3 або 1:4	Для досягнення максимальних показників міцності готової суміші слід використовувати 3 частини піску, а для менш міцної, але пластичної – 4 частини піску. У невеликих кількостях додають воду, обережно розмішуючи всі інгредієнти.

Пропорції для шуби та фасаду

Якщо потрібна штукатурка для зовнішніх робіт, потрібно скористатися цементно-піщаною сумішшю. Рецепт приготування:

Тип штукатурки	Склад	Пропорції	Особливості
Цементно-піщана	Цемент + пісок	1:2 або 1:3	Для «шуби» та фасадних робіт використовують цемент марки М-300, М-400 або М-500. Пісок має бути річковим, очищеним і заздалегідь просіяним.

Пропорції вапняної штукатурки

Пропорція вапняного розчину для штукатурки:

Тип штукатурки	Склад	Пропорції	Особливості
Вапняна	Вапно + річковий/кварцовий пісок + вода	1:2:2	За основу рекомендується брати гашене вапно, яке має порошкоподібну консистенцію та швидко розчиняється у холодній воді. У випадку використання грудкуватого чи негашеного вапна його потрібно попередньо загасити.

Замішування розчину для штукатурки: покрокова інструкція

У процесі приготування слід дотримуватися покрокової інструкції, щоб не пропустити важливих моментів.

Основні етапи роботи:

• Підготовка всіх матеріалів та інструментів. Необхідно просіяти пісок, заздалегідь набрати ємність із чистою та холодною водою, підготувати ємності для замішування – відра, тази, миски, бетономішалки.
• Якісна суха штукатурка для внутрішніх робіт або зовнішніх робіт. У ємність для замішування суміші потрібно додати половину піску від зазначеного у пропорції, додати необхідну кількість цементу, все перемішати. Потім додати решту піску й ще раз ретельно перемішати сухі компоненти до отримання однорідної суміші.
• Додавання води. Вливати воду у суху суміш потрібно порційно, безперервно помішуючи. Ідеальна консистенція готового розчину – густа сметана. У разі використання бетономішалки спершу додають воду, а після засипають суху суміш.
• Перевірка готовності розчину. Потрібно взяти невелику кількість суміші на шпатель – склад має бути пластичним, не розтікатися, але й не бути надто густим.

Після приготування суміш слід залишити на кілька хвилин, а потім ще раз ретельно все перемішати.

Ідеальний розчин для штукатурки: секрети міцності та пластичності

Приготувати ідеальний розчин власними руками цілком можливо навіть без спеціальних знань чи досвіду. Для цього потрібно знати основні секрети вдалої комбінації пластичності та міцності суміші.

Серед таких секретів варто розглянути наступні поради:

• Важливо дотримуватися пропорцій води та сухих інгредієнтів, додатково можна використовувати пластифікуючі добавки.
• Необхідно застосовувати просіяний річковий або кар’єрний пісок із фракцією 20–40 мкм.
• Як основні пластифікатори варто використовувати гашене вапно.
• Вода повинна бути холодною, чистою та без будь-яких домішок.
• У разі потреби завжди можна відкоригувати консистенцію, додаючи сухі інгредієнти або трохи більше води.

Пластичність і міцність значною мірою залежать від обраної марки суміші. Тому варто розглянути асортимент штукатурних розчинів у магазині Венбуд, щоб зробити правильний вибір з урахуванням умов експлуатації поверхонь.

Витрата розчину для штукатурки

Витрату готової суміші визначають, виходячи з типу штукатурки, товщини шару, якості поверхні. Також на витрату впливають марка та виробник. Тому слід звертати увагу на склад і компоненти, які використав виробник.

Витрата цементу на штукатурку стін

У середньому витрата цементу для штукатурки становить 1,4–1,9 кг сухої суміші на 1 м² при товщині шару до 1 мм. Це правило діє для універсальних цементно-піщаних розчинів.

Для гіпсових складів витрата буде нижчою – приблизно 0,8–0,9 кг на 1 м² при товщині шару до 1 мм. Для точних розрахунків потрібно врахувати площу поверхні та майбутню товщину шару.

Витрата розчину для «шуби»

Витрата розчину на 1 м² штукатурки «шуба» залежить від виробника та товщини шару. У середньому показники становлять 2,5–4 кг сухої суміші. Наприклад, при шарі у 2 мм витрата складе 2,5–3 кг на 1 м².

Практичні поради щодо вибору складу та пропорцій

Міцність, довговічність і зручність нанесення можливі лише за умови правильного підбору складу та дотримання пропорцій. Ігнорування цих правил часто стає причиною тріщин і відшарувань.

Основні рекомендації:

• Перед нанесенням суміші потрібно ретельно очистити поверхню від пилу, бруду, масляних плям.
• Якщо основа має низьке поглинання, варто попередньо обробити її ґрунтовкою для покращення адгезії.
• Для вологих приміщень і фасадних робіт слід обирати цементно-піщані розчини, а для внутрішніх – пластичні вапняно-піщані.
• Залежно від марки цементу оптимальною вважається пропорція цементу й піску 1:3 або 1:4.
• Для поєднання міцності та пластичності використовують цементно-вапняні склади у пропорції 1:10 (цемент/вапно) або 1:1:6 (цемент/вапно/пісок).

Для стін і стель у вологих приміщеннях варто застосовувати цементні або цементно-вапняні суміші. Важливо дотримуватися пропорцій: нестача в’яжучого зменшить міцність, а надлишок призведе до тріщин.